Будь ласка, дозвольте нам мати призначені долею стосунки Батька і сина через наші серця

Батьку! Якщо ми наполягаємо на будь-яких ідеологіях, зосереджених на нас самих, або на будь-яких концепціях, які ми відчуваємо або усвідомлюємо, будь ласка, видаліть їх усіх.

Нас чекає доля відтворення заново, і ми не могли вирішити своє горе через потребу у відновленні. Тому ми зрозуміли, що навіть якщо у нас є щось, на чому ми можемо наполягати перед Небесами, перед Вами, Отче, це не може стати жодною умовою чи об’єктом.

Ми знаємо, що незалежно від того, як ми виправдовуємо себе перед Небесами і наполягаємо на своїх труднощах, ми сумні й жалюгідні істоти, які не можуть порівнюватися з нашим Батьком, який безупинно працює.

Тепер, якщо ми усвідомили, що ми не стаємо собою самі по собі, і що ми не є собою, будь ласка, дайте нам тужити за Істотою первозданної природи, яка дозволила нам стати собою, і будь ласка, дайте нам змогу проникнути в душу первозданної природи і схилити голови перед тим Господарем первозданної природи.

Наші душі знають, що є Абсолютний Господар Всесвіту. Крім того, коли ми зрозуміємо, що цей Господар стримує всі наші дії,

будь ласка, дозвольте нам стати синами та дочками, здатними відчувати в своїх душах, що ми не є істотами, які стикаються з призначеними долею стосунками без будь-якої мети; радше ми є істотами, які стикаються з долею пройти шляхом обмеженого середовища відповідно до абсолютної мети.

Зараз ми зібралися біля Ваших колін і уявляємо собі Ваш славетний престол, але оскільки ми не знаємо, куди блукатимуть наші душі чи в якому напрямку линутимуть наші душі, Отче, ми сподіваємося, що Ви, будь ласка, скеровуватимете нас у напрямку, де ми як істоти первозданної природи можемо радіти разом із Небом.

Навіть якщо наші обличчя покриті соромом і нам їх соромно звести вгору, дозвольте, будь ласка, щоб це стало тим часом, коли ми можемо тужити за Вашим серцем, дивитися на Вас і схиляти голови перед Вами.

Ми щиро сподіваємось і бажаємо, щоб це стало часом, коли Ви обіцяєте, що навіть якщо ми простягнемо до Вас свої негідні руки, Ви візьмете їх у свої, Отче.

Усе, чого ми хочемо, це втілення у реальність життя тієї єдиної обіцянки, що ми можемо доєднатися до Вашого Шімджон, Отче, і що ми зможемо жити разом із Вами.

Оскільки ми схилились перед Вами, сподіваючись, що це все стане об’єктами слави, якими ми зможемо пишатися навіки-віків, навіть якщо сьогодні в нас є недостойні моменти, будь ласка, вибачте нас, Батьку.

Щиро сподіваємось і бажаємо, щоб Ви з нами сформували призначені долею стосунки Батька і сина, які неможливо розірвати через встановлення сердець, що Ви хочете встановити. Ми смиренно молилися про все це в ім’я Господа. Амінь.