Будь ласка, дозвольте нам іти шляхом життя разом з Вами, Батьку

Батьку!
Дивлячись на хід історії
і через наші власні життя у вірі,
ми чітко зрозуміли,
що Небеса – це вічне місце.
Але те, що визначає,
чи зможе людина потрапити на Небеса,
залежить від того,
яких вона доклала зусиль на землі,
та від стану її серця.

Як люди, що пізнали Вашу волю,
ми турбуємося про себе,
що не зможемо йти тим шляхом,
яким маємо іти заради Вашої Волі.

Ми ті, хто не може не жити
день за днем разом із Небесами,
але водночас не можемо не жити
і разом із землею.

Але ми добре знаємо,
що через наші серця, які є такими,
Ви прагнете проявитися
в нашому повсякденному житті.

Для цього ми повинні усвідомити той факт,
що Ви судите добро і зло всередині нас.

Ідучи таким самотнім шляхом життя,
ми, які дивимося вперед,
не можемо не визнати,
що ми є нащадками гріхопадіння,
які не можуть знайти жодної надії
без Вас, Батьку.

Для таких, як ми,
тільки Небеса є добром,
і ми знаємо істину,
що лише Небеса
мають стати для нас усім.

Будь ласка, дозвольте цьому часу
стати моментом переосмислення
оцінки того, наскільки благодатним
і наскільки справжнім
є життя разом з Небесами
і наскільки відважним є бажання
померти разом із Небом.

Протягом історії
ті, хто залишив після себе
ім’я «велика людина» як особа добра,
і ті, хто залишив ім'я «святий»
як окрема особистість у світі людей,
їхні імена залишилися священними,

оскільки їхньою метою життя
було жити разом з усім людством
і жити разом із Вами, Батьку.
Вони не виснажувалися на життєвому шляху.
І щоб жити разом з Вами
і з усіма народами світу,
ми знаємо, що вони йшли шляхом
нескінченної боротьби,
аби пов'язати кінець із початком.

Багато людей,
які приходили і відходили
протягом історії, діяли так,
але ми, хто має ім’я синів і дочок Неба,
хто несе відповідальність
за провидіння відновлення,
яке має бути повністю вирішене
в історії сьогодення,
просимо Вас дозволити нам усвідомити,
що те, що ми повинні зробити,
вже визначено.

Ви покликали нас таким чином
не тому, що ми самі гідні цього покликання,

а тому, що Ви покликали нас
як істот надії
впродовж 6000 років першопрохідництва,
сповнених стількома стражданнями
після гріхопадіння,
щоб утвердити концепцію творіння,
на яку Ви сподівалися
ще до початку історії.

Коли ми усвідомлюємо,
що ми є такими істотами,
ми не можемо не відчути знову
самотність і страждання нашого Батька
з його Шімджон,
сповненим скорботи відновлення.

Будь ласка, підштовхніть нас,
бо ми не змогли стати самими собою,
які можуть випростатися
і назвати Вас нашим Батьком.

І дозвольте нам визнати,
що ми не змогли закласти
фундамент чистої посвяти,
яка дозволяє нам служити
нашим Небесним Батькам.

Попри те,
що більше за будь-яку пропозицію цього світу
ми самі маємо стати
повноцінними приношеннями,
здатними запропонувати себе в жертву
відповідно до Вашої волі,
ми не можемо передати,
скільки разів ми забували про це.

Батьку!
Зовнішні умови,
такі як фізична зовнішність
чи будь-які мирські умови,
не є проблемою.
Будь ласка, дозвольте нам
пройти шлях нашого життя
з серцями, сповненими щирості,
які хочуть боротися за Небеса,
хочуть свідчити про Небеса
і хочуть жити для Небес
із глибини наших сердець.

Батьку!
Навіть якщо, живучи для Вас,
нам іноді може здаватися,
що ми перебуваємо у похмурому,
самотньому, пустельному
та покинутому місці,

ми мусимо зрозуміти,
що коли Ви нас оцінюєте,
Ви вважаєте нас Своїми.

Ми смиренно молилися про все це
в ім'я Істинних Батьків. Амінь.